ФОРМАЛЬНА ТА НЕФОРМАЛЬНА МЕДІАОСВІТА В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ
DOI:
https://doi.org/10.15330/msuc.2023.29.85-89Ключові слова:
медіаосвіта, формальна освіта, неформальна освіта, медіаграмотність, медіакультура, медіаосвітні проєктиАнотація
У статті розглянуто сучасний стан розвитку формальної та неформальної медіаосвіти в українському освітньому просторі. Здійснено комплексний аналіз формальних та неформальних аспектів медіаосвітньої парадигми, ідентифіковано ключові напрями їх розвитку. Систематизовано формальні та неформальні аспекти медіаосвіти із урахуванням її впливу на розвиток медіаграмотності та критичного мислення учасників освітнього процесу. Висвітлено медіаосвітній досвід та найкращі практики медіапросвітницької діяльності у формальній та неформальній освіті України. Визначено, що медіа – один із чинників практичної реалізації теорії діалогу культур, а отже, виступає як важливий соціальний інститут сучасного інформаційного суспільства. Проаналізовано сучасний стан формування медіаграмотності педагогів в Україні у вимірі формальної та неформальної освіти та зазначено, що проблема медіаосвіти потребує наукового обґрунтування та пошуку способів модернізації системи професійного розвитку науково-педагогічних працівників. Очевидним є переважання аспектів неформальної медіаосвіти, проте наявність і диференційованість медіаосвітніх програм надає педагогам значний обсяг можливостей для розвитку особистісної та професійної медіакультури. Сучасний педагог повинен стати генератором формування навичок медіаграмотності в учасників освітнього процесу. Цінність медіакомпетентності педагогів набуває нового значення задля забезпечення безперервної освіти та сталого розвитку українського суспільства.