Архетипна складова в художньому світі роману А. Франса «Боги жадають»

Анотація

Мета. Стаття присвячена дослідженню архетипів у романі французького письменника-модерніста Анатоля Франса «Боги жадають» («Les Dieux ont soif», 1912). Метою статті є виокремлення
архетипних образів Аніми, Рятівника, Героя, Дракона і аналіз їх впливу на особистість головного
персонажа роману Еваріста Гамлена. Дослідницька методика. У роботі використовується системний
підхід, що поєднує архетипну критику, культурно-історичний метод, психоаналітичну інтерпретацію та
інтертекстуальний аналіз тексту. У статті застосовуються запропоновані К. Г. Юнгом в аналітичній
психології поняття «колективне неусвідомлене», «архетип», «архетипний образ» та ін. Результати.
Зазначено, що в романі А. Франса «Боги жадають» репрезентовано архетипну основу образотворення.
Доведено, що такі архетипи, як Аніма, Рятівник, Герой і Дракон, активізовані колективним неусвідомленим під час Великої французької революції 1789–1799, зруйнували особистість Еваріста Гамлена і
призвели до його перетворення на кровожерливого і безжалісного недолюдка. Наукова новизна. У статті
вперше проведений аналіз роману А. Франса «Боги жадають» з точки зору архетипної критики.
Практичне значення. Матеріал роботи може бути використаний при вивченні французької літератури
межі ХІХ–ХХ ст., зокрема творчості А. Франса.