Семантика простору в романі «Жовтий Кром» Олдоса Гакслі

Анотація

Мета. У статті розглядається семантика простору в романі О. Гакслі «Жовтий Кром». Мета статті – визначити наповнення та функціональність просторових маркерів як репрезентативних домінант авторської концепції дійсності.

Дослідницька методика. Теоретико-методологічною основою розвідки є структурно-семіотичні напрацювання Ю. Лотмана й В. Топорова, згідно з якими художній простір становить модель світу даного автора, відтак мова просторових відношень розглядається як важливий засіб сприйняття й осмислення художньої дійсності як цілісної структури. У дослідженні використано вчення М. Гайдеґґера, в якому акцентовано екзистенційність простору, його онтологічну визначеність, що сформувало теоретичну базу для дослідження художнього простору крізь призму різнобічних зв’язків між людиною і її предметним оточенням.

Результати. Доведено, що художній простір роману «Жовтий Кром» позначений семантикою замкненості та ізольованості, ключовими концептами якої виступають тиша, пустота, статичність. Визначено, що в образі маєтку та його завсідників-інтелектуалів, які проводять час у безцільних розмовах, зображено духовну атмосфера повоєнної Англії, пройнятої настроями песимізму та розчарування.

Наукова новизна. У статті вперше роман «Жовтий Кром» О. Гакслі розглядається крізь призму просторової організації твору у взаємозв’язку персонажів і предметного світу.

Практичне значення. Стаття може слугувати базисом для подальших досліджень творчої спадщини Олдоса Гакслі в контексті британської та світової літератури. Результати дослідження можуть бути використані при написанні різного роду наукових робіт.