Концептуальний погляд на життя 90-х рр. у спогадах професора Романа Гром’яка «Вертеп» і «Вертеп-2»: наратив та поетика
DOI:
https://doi.org/10.15330/sch.2022.11.93-106Ключові слова:
аналіз, вертеп, денник, життя, дискурс, інтерпретація, погляд, поетика, ракурс, рецепція, реципієнт, Роман Гром’якАнотація
Мета. Стаття присвячена аналізу концептуальних поглядів на життя видатного українського вченого Романа Теодоровича Гром’яка (1937–2013) у денниках «Вертеп» (1992) та Вертеп-2 (1995), які розглядаються через поетику. Дослідницька методика. У процесі аналізу використаний синтез основоположних методів і принципів наукового дослідження, серед яких передусім герменевтичний, текстовий, типологічний, поетологічний, біографічний у їхніх взаємозв’язках та доповнюваності. Результати дослідження. У статті послідовно і всебічно розкривається проблема соціальних, політичних та філософських поглядів ученого на життя та людину в ньому на початку 90-х рр. ХХ ст. в Україні, акцентована специфіка і поетика авторського дискурсу, підкреслено його смислотворча функція, завдяки чому розширились можливості для поглибленого осмислення історичного значення «Вертеп-1» (1992) та «Вертеп-2» (1995), котрий доказово представлений як унікальний і масштабний людський документ початкового періоду становлення незалежної України. Наукова новизна. У ході дослідження через поетику схарактеризовано внесок Р. Гром’яка в наукове осмислення специфічних рис епохального часу України в його денниках через мовну акцентуацію, соціальний і психологічний стан окремої людини та її поведінку, а також через саморозкриття автора-наратора, Зосереджено увагу на органічному поєднанні об’єктивного опису з публіцистикою через організацію (полі)діалогічних ситуацій. Практичне значення. Отримані результати дослідження можуть бути використані для подальшого вивчення історії України через людський документ із зіставленням свідчень інших письменників, зокрема Д. Павличка, І. Драча та ін., які виступали з доповідями та критичними статтями. Наукові спостереження та висновки можуть бути покладені в основу лекційних курсів у вишах з історії української літератури ХХ століття і теорії літератури, а також і в шкільному викладанні українського красного письменства.