Поетика новели Василя Стефаника «Діточа пригода»

Анотація

У статті на матеріалі новели Василя Стефаника проаналізовано питання використання письменником нового методу нарації з елементами поетики біхевіоризму, який сприяв глибокому показу наслідки і вплив Першої світової війни на життя та долю цивільного населення Покуття, яке опинилося у сфері військових дій. В новелі «Діточа пригода» описана доля маленьких дітей, які тікаючи від солдат, опинилися у темному лісі поряд із смертельно пораненою матір’ю. Василько, головний герой новели, повинен виконати волю вмираючою матері – вберегти сестру. Письменник не розкриває внутрішні емоції хлопчика, застосовує поетику біхевіоризму, описує тільки дії хлопчика, його поведінку, як відповідь на зовнішні подразники. Новела позбавлена емоційних висловлювань, описуються тільки дії хлопчика, що опинився сам на сам з війною. Письменник застосувавши поетику біхевіоризму передав своє ставлення до війни, підкреслив її антигуманну сутність. Наукова новизна. У роботі вперше звернута увага на новаторство нарації Стефаника другого періоду творчості, а саме застосування поетики біхевіоризму. Практичне значення. Матеріали дослідження можуть бути використанні при вивченні творчості Василя Стефаника як у школі, так і у вищих навчальних закладах.