Образи «нових людей» у повісті «Семен Жук і його родичі» О. Кониського

Анотація

Мета статті – простежити концепцію творення образу «нових людей» в ідеологічній повісті «Семен Жук і його родичі» Олександра Кониського, проаналізувати мотиви їхнього екзистенційного вибору. Дослідницька методика. У розвідці поєднано біографічний, історико-генетичний та культурноісторичний підходи вивчення літературного явища. Результати дослідження. Ідеологічна проза О. Кониського дозволяє простежити еволюцію образу народника, «нової людини» в українській літературі другої половини ХІХ ст. – від зародження, набуття досвіду шляхом реалізації «малих справ», етап «культурного опору», розчарування і до самознищення. Поява в українській літературі ідеологічної повісті була закономірним процесом, зумовленим новими суспільними умовами, пошуком нового об’єкта художньої обсервації та функціями, які покладалися на неї: пропагування нових ідей і виховання покоління української інтелігенції. Ідеологічні повісті Кониського віддзеркалюють ідейно-світоглядні переконання самого автора, вони цінні як відтворенням подій «по гарячих слідах» (І. Франко), а й тим, як ці події сприймалися українським народником. Наукова новизна полягає у незаангажованому прочитанні ідеологічної прози другої половини ХІХ ст. як цілісного явища; осмисленні авторського задуму образу «нової людини». Практичне значення. Результати дослідження можуть бути використані для подальшого вивчення літературного процесу другої половини ХІХ ст., формозмістових особливостей української прози цього періоду; як додатковий матеріал при підготовці навчальних курсів, наукових семінарів і спецкурсів з історії української літератури.