Інтертекстуальний дискурс оповідання Л фон Захер-Мазоха «Опришок»
Ключові слова:
інтертекстуальність, діалог, цитата, алюзія, національний тип, претекстАнотація
Мета У статті розглянуто інтертекстуальний простір оповідання Л. фон Захер Мазоха «Опришок». Мета статті – на рівні форми та змісту визначити особливості актуалізації інтертекстуального дискурсу.
Дослідницька методика Дослідження грунтується на інтертекстуальному підході, який передбачає вивчення твору крізь призму діалогічної взаємодії літератур. Застосовано контакто-генетичний та типологічний методи, які допомагають визначити типи міжтекстуальних відношень.
Результати Дослідження оповідання «Опришок» у площині міжтекстової взаємодії довело наявність у ньому різнорідних претекстів, які актуалізуються як у формі алюзії-деталі, так і відкритого цитатного запозичення. Специфічна особливість інтертекстуального простору оповідання пов’язана з авторськими інтенціями представити екзотичність гуцульського світу в контексті власного «міфу» Західної Європи, інших національних та культурних типів, показати його у контексті етноімагологічного взаємовідображення та сприймання.
Наукова новизна У статті вперше здійснено аналіз оповідання «Опришок» під кутом зору його взаємодії з іншими текстами, визначено типи відношень та рівень наближення до претексту.
Практичне значення Результати дослідження вказують на актуальність проблеми інтертекстуальності творчого доробку Л. фон Захер-Мазоха, що відкриває простір для подальших літературознавчих студій у вказаному руслі.
