Книга Чеслава Мілоша «Поневолений розум» і шлях до визволення думки і творчості
Ключові слова:
діалогічність, (полі)діалог, дискурс, поневолений розум, свобода / не-свобода, Свій / Чужий, сюжет, текстАнотація
Мета статті полягає в тому, щоб через аналіз структури, дискурсу, властивостей нарації твору Чеслава Мілоша «Поневолений розум» («Zniewolony umysł») із залученням книг О. Богданової, І. Козлика, Л. Тарнашинської та ін. охарактеризувати осмислення типології й специфіки деструктивних процесів у художній творчості, що викликані поневоленням розуму в Польщі, Росії, Україні, а також розкрити опір йому
Дослідницька методика Для аналізу використано синтез засадничих методів і принципів наукового дослідження, сред яких є зіставний та герменевтичний методи, що взяті в їхньому взаємозв’язку й доповненні.
Результати У статті послідовно розглянуто антигуманістичну, антинародну сутність і деформуючу особистість роль деструктивного процесу, який був викликаний політикою поневолення розуму, розкрито його безперспективність, шляхи опору йому та подолання його. Основним матеріалом для розкриття теми слугують «Поневолений розум» (1951) Ч. Мілоша, монографія О. Богданової «Сучасний погляд на російську літературу ХІХ – початку ХХ ст.» (2015), книга І. Козлика «Професія крізь призму людяності» (2016) і філософічно-літературознавча дилогія Л. Тарнашинської «Сюжет Доби: Дискурс шістдесятництва в українській літературі ХХ століття» (2013) и «Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління» (2010).
Наукова новизна В ході дослідження встановлено типологічні й специфічні прояви деструкції в літературному процесі, викликані політикою поневолення розуму, і форми опору не-свободі особистості та творчості в Польщі, Росії, Україні.
Практичне значення Одержані результати дослідження можуть бути використані для подальшого вивчення проблеми свободи і не-свободи творчості, для розуміння самого літературного процесу, що здійснюється в умовах тоталітарного поневолення розуму і опору йому. Наукові спостереження і висновки можуть бути покладені в основу лекційних курсів у вишах із історії польського красного письменства та літератур Східної Європи ХХ століття, а також використані в шкільному викладанні історії слов’янських літератур.
