МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗМІСТУ СНОВИДІНЬ У ПСИХОЛОГІЇ

Authors

  • Ірина Кривенко (Горбаль) Український католицький університет (м. Львів)

DOI:

https://doi.org/10.15330/ps.8.1.184-190

Abstract

У статті здійснено огляд сучасної методології дослідження змісту сновидінь. Окреслено два ключові  підходи до вивчення феномену сновидінь – об’єктивний, що фіксує особливості активності мозку при появі  сновидіння та вивчається у рамках психофізіології, та суб’єктивний, у якому зосереджується увага на основних  темах, емоціях, подіях у сновидіннях, а джерелом інформації є самозвіти, малюнки. Проаналізовано сучасні  методи аналізу змісту сновидінь у рамках суб’єктивного підходу – методи збору даних та власне аналізу  змістового наповнення сновидінь. Окреслено чотири джерела отримання інформації про зміст сновидінь –  лабораторії сну, психотерапевтичні сесії, журнали сновидінь, групові дослідження, обґрунтовано їх переваги та  недоліки. Доведено, що результати досліджень, отримані у лабораторії та в домашніх умовах, суттєво не  відрізняються  та  є  взаємозамінними.  Проаналізовано  труднощі  з  об’єктивністю  отриманих  даних  про  сновидіння  у  ході  психотерапевтичних  сесій.  Розглянуто  основні  техніки  вивчення  змісту  сновидінь  при  проведенні   групових   досліджень,   зокрема,   поширену   у   західних   дослідженнях   техніку   найостаннішого  сновидіння.  Розкрито  можливості  використання  вільних  асоціацій,  метафоричного  трактування  символів,  пошуку повторюваних тем та кількісного обчислення елементів сновидіння  як ефективних методів аналізу  змісту снів. Описано можливості використання різних математико-статистичних шкал при роботі з даними  про зміст сновидінь, позитивні та негативні сторони їх застосування. Як приклад ефективного надійного  методу опрацювання змісту сновидінь наведено систему декодування Hall-Van de Castle з нормативами для  організації досліджень з її використанням. У висновках розкрито перспективи використання окреслених методів  для забезпечення потреб теорії та практики психології.

The article reviews modern methodology of dream content studies. Two key approaches for studying of dream  phenomenon are outlined, objective, which fixes the peculiarities of brain activity while dream occurs and is used in the  field of psychophysiology, and subjective which is focused on main themes, emotions, and events in the dream, and the  information sources are self-reports, pictures. Modern methods for analysis of dream content within the framework of  subjective approach are analyzed, such as methods of collecting data and actually methods of analysis of content filling of  dreams. Four sources of getting information on dream content are outlined – dream laboratory studies, psychotherapeutic  sessions, dream journals and group studies; pluses and minuses of each method are substantiated. It is proved that the  results of studies received in dream laboratories and in common conditions at home do not differ essentially and are  permutable. The difficulties connected to the objectivity of received data on dreams during psychotherapeutic sessions are  analyzed. The main techniques of studying dream content in form of group research are overviewed, particularly The  Most Recent Dream technique which is widely spread in Western studies. The possibilities for using free associations,  metaphoric interpretation of symbols, search of repeated themes, and quantitate evaluation of dream elements, as effective  methods for analysis of dream content are depicted. The opportunities of using different statistical scales while working  with data on dream content are described, together with evaluating their positive and negative sides. As an example of  effective reliable method of studying dream content Hall-Van de Castle decoding system is exemplified, together with the  research organizational norms for using it. For the conclusions, the perspectives of using these described methods for  reaching theoretical and applied psychological goals are overviewed

Downloads

Issue

Section

Теоретичні студії актуальних персонологічних проблем