СТАВЛЕННЯ ДО СЕБЕ СУЧАСНИХ СТАРШОКЛАСНИКІВ

Abstract

У статті обґрунтовується актуальність проблеми ставлення до себе старшокласників у сучасному  шкільному вихованні, яка надзвичайно важлива у період їх дорослішання, самовизначення, самооцінки власних  можливостей, базових цінностей, пошуку шляхів здійснення своїх мрій, задоволення потреб. 

У  науковій  літературі  не  існує  однозначного  трактування  сутності  даної  проблеми,  бо  одні  науковці наголошують на необхідності створення умов для напрацювання необхідного практичного досвіду  позитивного ставлення до себе, другі – на посиленні самовиявлення і самовираження, треті – на підвищенні  до  них  вимог  задля  формування  здатності  переборювати  труднощі  у  досягненні  успіху.  У  статті  наголошується на необхідності враховувати особливості віку старшокласників, процеси ідентифікації з  власним «Я»,  оцінювання власних дій і побудови перспектив, які у цьому віці  даються дуже складно.  Виділено  раніше  не  вирішені  частини  означеної  проблеми,  зокрема,  вивчення  рівня  сформованості  найважливіших компетенцій, які є визначальними для формування позитивного ставлення до глибокого  вивчення    власної    особистості,    що    буде    поштовхом    до    саморозвитку    і    самовдосконалення.  Експериментально встановлено, що на ставлення особистості до себе впливає ставлення навколишніх.  Дослідження  дозволило  виявити  низку  проблем  у  старшокласників,  які  потребують  цілеспрямованої  системної  роботи:  невміння  робити  глибокий  аналіз  своїх  досягнень  і  невдач;  нездатність  визначати  шляхи,  варіанти  подолання  суто  навчальних  чи  життєвих  ускладнень;  невміння  цінувати  поради,  зауваження  більш  досвідчених  людей; недостатньо сформована  орієнтація на  майбутнє; неадекватна  оцінка ставлення  до  себе  інших  та невміння  підтримувати  бажаний  соціальний статус; нездатність  припинити небажані стосунки. Виокремлено найсуттєвіші компетенції і зроблено висновок про те, що  формувати їх треба системно, враховуючи три базові фактори: досвід успіхів і невдач, досвід інших і  глибоку внутрішню мотивацію. 

The relevance of the problem of the attitude of senior pupils in modern school education is substantiated in  the  article,  which  is  extremely  important  during  their  maturity,  self-determination,  self-assessment  of  their  own  opportunities, basic values, the search for ways to realize their dreams, and meet needs. 

There is no unambiguous interpretation of the nature of these problems in the scientific literature, since some  scholars emphasize the need to create the conditions for the development of the necessary practical experience of  positive attitude towards themselves, the others emphasize the increase of self-expression, the third emphasize the  complication the requirements for them to form the ability to overcome difficulties in achieve success. The article  emphasizes the need to take into account the peculiarities of the age of senior pupils, the processes of identification  with their own self, the processes of evaluating their own actions and building the perspectives that are very difficult  at this age. The previously unresolved parts of this problem have been identified, in particular, the study of the level  of the formation of the most important competencies that are crucial for the formation of a positive attitude towards  a deep study of one's own personality, which will be an impetus for self-development and self-improvement. It was 

experimentally established that the attitude of the person to himself is influenced by the attitude of others. The  research allowed to identify a number of problems in high school students who needed purposeful system work, the  most difficult among which were the following: the inability to do a deep analysis of their achievements and  failures; the inability to identify paths, options for overcoming purely educational or life complications; the inability  to appreciate the advice, the comments of more experienced people; insufficiently formed orientation to the future;  inadequate assessment of the attitude of others who are not able to maintain the desired social status; not able to  stop unwanted relationships. The most important competencies are singled out and it is concluded that they should  be formed systematically, taking into account three basic factors: experience of successes and failures, experience  of others and deep inner motivation.