ВИКОРИСТАННЯ ІКТ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМПОНЕНТІВ МЕТОДИЧНОЇ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ
DOI:
https://doi.org/10.15330/msuc.2022.27.12-16Ключові слова:
інформаційно-комунікаційні технології, методична система, українська мова за професійним спрямуванням, дистанційне навчання, мобільне навчання, комунікація, гейміфікаціяАнотація
Стаття присвячена дослідженню потенціалу інформаційно-комунікаційних технологій під час навчання української мови за професійним спрямуванням майбутніх фахівців педагогічної галузі. Проблема застосування інформаційно-комунікаційних технологій у процесі дистанційної освіти загострилася у 2020 році у зв’язку з пандемією COVID-19 та набуває все більшої актуальності в умовах воєнного стану в Україні. У процесі дослідження застосовано комплекс теоретичних, емпіричних і візуально-графічних методів: вивчення наукових джерел – для встановлення ступеня розкриття проблеми; абстрагування, зіставлення, узагальнення – для обґрунтування понятійного апарату дослідження; спостереження, самоспостереження, експериментальне навчання – для упровадження і перевірки системи дистанційного навчання УМзаПС; методи структуризації та моделювання об’єктів – для візуалізації і узагальнення результатів дослідження. У межах статті вивчено можливості інформаційно-комунікаційних технологій щодо забезпечення усіх компонентів методичної системи навчання української мови за професійним спрямуванням: методологічно-цільового, змістового, процесуального, результативно-оцінного. З цією метою проаналізовано дидактичний і технічний потенціал платформи дистанційного навчання D-Learn Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, реалізовано структурування і покроковий опис експериментального дистанційного курсу, упорядковано сервіси інформаційно- комунікаційних технологій відносно компонентів методичної системи навчання української мови за професійним спрямуванням, а також здійснено їх візуалізацію. Наголошено на зростанні ваги самостійної роботи студентів під час виконання інформаційних і дослідницьких проєктів, запропоновано зразки завдань для науково-дослідницької роботи у мережі інтернет. Розкрито потенціал мережевих програм щодо контролю, оцінювання та фіксації результатів навчання, завдяки чому нівелюється можливість суб’єктивних неточностей.
