РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ЦИФРОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ
DOI:
https://doi.org/10.15330/msuc.2023.28.98-103Ключові слова:
розвиток мовлення, дитяча література, цифрові інструменти, словниковий запас, інтерактивна взаємодіяАнотація
У статті теоретично осмислено проблему розвитку мовлення молодших школярів і запропоновано ефективну модель її розв’язання в практиці НУШ засобами дитячої літератури та цифрових інструментів. Зауважено, що основним завданням розвитку школярів є оволодіння мовленням як засобом комунікації, пізнання, висловлення почуттів. Аналіз і обговорення прочитаного, осмислення текстів дитячої літератури й висловлювання власних міркувань та оцінок – запорука активного усного й писемного монологічного та діалогічного мовлення школярів. У сучасних освітніх реаліях ці аспекти значно підсилюють цифрові інструменти, які використовують як засоби візуалізації, аналізу, систематизації й обговорення прочитаного, організації комунікативної та інтерактивної взаємодії здобувачів освіти. Запропонована й апробована методична модель розвитку мовлення молодших школярів основана на систематичному й цілеспрямованому використанні, по-перше, художнього тексту та його аналізу для розвитку монологічного й діалогічного мовлення учнів, по-друге, цифрових ресурсів. Це продемонстровано на прикладі методичної розробки фрагменту уроку з літературного читання для 3 класу на тему «Олександр Дерманський “Білячок”». Інтерактивні вправи «Гронування», «6 капелюхів», створені в онлайн-сервісі LearningApps завдання та ігри, а також ментальні карти, інтерактивні плакати, зміст яких побудований на аналізі прочитаного твору, не тільки мотивують учнів до активного комунікування, презентації та оцінювання, а й роблять навчальний процес цікавим, захопливим, сучасним, добре візуалізованим. Так, синтез дитячої літератури та цифрових інструментів як засобів розвитку мовлення молодших школярів є дієвою методичною моделлю розв’язання проблеми.