МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ B ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.15330/msuc.2023.28.77-81Ключові слова:
професійна підготовка майбутніх вихователів, компетентнісний підхід, аксіологічний підхід, особистісно орієнтований підхід, діяльнісний підхід, здобувачі освітиАнотація
Статтю присвячено аналізу методологічних концептів підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності. Особливу увагу зосереджено на тому, що вдосконалення професійної підготовки майбутніх педагогів до виховання дітей дошкільного віку пов’язано з налагодженням тих освітніх взаємин, які передбачають реалізацію методологічних підходів в освітньому процесі закладу вищої освіти, єдність форм, методів та засобів творчого й духовного розвитку майбутніх педагогів, що пов’язано з втіленням культурно-освітньої місії ЗВО. Наголошено, що в основу методологічних підходів покладено систему ціннісного ставлення до професійної підготовки майбутніх фахівців, формування поваги до соціального оточення, самого себе. З’ясовано, що зміст поняття «методологічний підхід» учені трактують як сукупність відповідних підходів, прийомів (способів) теоретичного пізнання практичної діяльності, які базуються на положеннях конкретної теорії, визначають пошукові напрями предмета дослідження, сприяють досягненню мети. Уточнено, що окреслені методологічні підходи (особистісно орієнтований, аксіологічний, діяльнісний, компетентнісний) є науковою основою формування професійної компетентності майбутнього педагога. Наголошено, що за таких умов посилюється спрямованість освітнього процесу закладу вищої освіти на підготовку здобувачів освіти, що активізує оволодіння студентами відповідними фаховими знаннями з педагогіки, психології загальної, формування відповідних умінь, навичок, ключових компетентностей, спрямованих на вияв готовності майбутніх фахівців до формування художньо-конструктивної діяльності дітей. В означеній професійній підготовці варто враховували, що окреслені нами методологічні підходи сприять формуванню ціннісних орієнтирів здобувачів освіти на основі національних, загальнолюдських, етноестетичних цінностей, це слугує опанування дітьми національних символів, традицій, забезпечує умови задля особистісного самовираження суб’єкта освіти, задовольняє природну потребу особистості в напрямі самореалізації, утвердженні власного «Я», активізуючи індивідуальні природні здібності, нахили.