ПЕРСПЕКТИВИ ТА ПРОБЛЕМИ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ОСВІТИ: ДОСВІД ПРОВІДНИХ КРАЇН СВІТУ
DOI:
https://doi.org/10.15330/msuc.2022.27.5-11Ключові слова:
цифровізація освіти, дистанційне навчання, провідні країни світу, цифрова трансформаціяАнотація
Метою статті є вивчення досвіду провідних країн світу щодо переваг та проблем цифровізації освіти. Узагальнено, що на сучасному етапі розвитку педагогічної науки в науковців не має єдиного підходу до терміна цифровізації в освіті. Водночас усі дослідники зазначають, що поки альтернативи використанню цифрових технологій у навчанні немає. Визначено основні напрями цифровізації освітнього процесу: використання імерсивних, хмарних, мобільних та інтернет-технологій навчання, дистанційної освіти, масових відкритих онлайн-курсів, гейміфікацію освітнього процесу, розвиток цифрових бібліотек і кампусів закладів освіти тощо. Узагальнено, що цифровізація освіти має очікувані як переваги, так і проблеми. До переваг віднесено: цифрове навчання стимулює органи зору та слух, тому освітній матеріал сприймається легше для розуміння; інтерактивне навчання підвищує якість освіти; цифрові пристрої стали доступними для широкого кола населення і відповідно цифрові навички є навичками ХХІ століття; відбувається підвищення ефективності роботи для викладачів та зменшується навантаження; реалізація ідеї «без паперового зошиту чи книги» для збереження екології та зменшення навантаження на учнів під час поїздки до школи; забезпечення надання освітніх послуг за умов локдауну, катаклізмів чи, до прикладу, під час військових конфліктів (як в Україні). До проблем віднесено: відсутність повноцінних екосистем цифрової освіти; матеріально-технічні проблеми в здійсненні навчання, зокрема вільний доступ до інтернету, забезпечення необхідними ґаджетами; незважаючи на високу якість дистанційної освіти в провідних країнах світу, учні все ж втрачають в очікуваному прогресі; через недостатній рівень сформованих цифрових компетентностей збільшене навантаження викладачів; не всім учасникам освітнього процесу навчання, яке відбувається лише дистанційно, є до вподоби; у всій різноманітності цифрової освіти не можна забувати про базовий носій знань – «папір та ручку»; збереження принципу індивідуальності в освітньому процесі; обслуговування мережевого середовища. Проаналізувавши досвід цифровізації в провідних країнах світу, визначено ключові зміни, які простежуються сьогодні в освіті в цьому напрямі.