ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОЕКЦІЯ ФЕНОМЕНА «НАВЧАННЯ»
Ключові слова:
навчання, пізнавальна діяльність, учень, учительАнотація
У змістовому наповненні статті проблематизовано взаємозалежність процесів пізнання та навчання, що відтворено на рівні вітчизняних історико-педагогічних пошуків попередніх періодів. Окреслено значущість впливу закономірностей пізнання на продуктивність навчання, без урахування яких унеможливлюється досягнення поставлених освітніх цілей. За посередництвом компаративного аналізу акцентовано увагу на догматичній центрованості навчання в період Середньовіччя, яке в ході поступального розвитку поступилося пояснювально-ілюстративному навчанню. Наголошено на проблемному характері «старіння» людських знань, викликаного пришвидшеним суспільним прогресом, що зумовлює необхідність популяризації навчання впродовж життя. Урахування теоретичних узагальнень уможливило співставлення міжособистісної двосторонньої співпраці: навчання учителя та учіння учня. Проведено історіософську паралель між пізнавальною діяльністю учня в процесі навчання та науковим пізнанням ученого-дослідника за обраними критеріями. Репрезентовано низку авторських поглядів на проблему навчального пізнання. Актуалізовано особливості навчального пізнання, зокрема: можливість опанування складного; інтенсифікація процесу навчання; пошук нових і невідомих фактів. Репрезентовано авторські висновки щодо закономірностей аналітико-синтетичної діяльності учнів, перехід від яких уможливив у подальшому теоретичну структуризацію наочно-дієвого, наочно-образного та словесно-логічного мислення.
Інструментарієм дослідження є історико-педагогічний, поетапно-проблемний, хронологічно-змістовний та порівняльний методи. Використання цілої низки методологічного інструментарію уможливило підсумування того, що феномен «навчання» успішно «циркулює» на рівні основоположних конструкцій – чуттєвого та наочного сприйняття, які прийшли на зміну непродуктивному заучуванню. Підсумовано, що наявний історичний досвід навчання потребує сьогодні системного аналізу та збагачення новими теоретико-методологічними підходами, здатними переформатувати наявну освітню реальність у високопродуктивний навчальний процес.
