СУЧАСНИЙ ІНСТИТУЦІЙНИЙ АУДИТ ОСВІТНІХ ЗАКЛАДІВ: ТРАНСМІСІЯ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТИРІВ
Ключові слова:
інституційний аудит освітніх закладів, трансмісія, ціннісні орієнтири, освітня політикаАнотація
У змісті статті проаналізовано основоположність впливу європоцентричних векторів на розвиток вітчизняної освітньої політики, що частково підтвердженорозгалуженням оціночної шкали якості освіти. Підкреслено пріоритетність побудови сучасного інституційного аудиту освітніх закладів на принципах прозорості, відкритості, незалежності, гласності. Акцентовано увагу на представницьких і контрольних функціях Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та Державної служби якості освіти України, що покликані діагностувати наявний показник якості освітньої діяльності.
У ході теоретичних узагальнень сформульовано авторське визначення поняття «інституційний аудит освітніх закладів»та підкреслено його експозиційну зорієнтованість на задоволення ринкових потреб у висококваліфікованому кадровому складі.
З метою поглиблення теоретичних узагальнень проблематизовано наслідкові аксіологічні засади функціонування у часопросторі освітніх закладів. Представлено результати дефінітивного аналізу категорій «якість» та «якість освітньої діяльності» у вітчизняних та іноземних наукових доробках ХХ-ХХІ ст. Узагальнено наявні теоретичні формулювання останньої категорії за критерієм визначальної ознаки.
Акцентовано увагу на трансмісії ціннісних орієнтирів як результативній закономірності циркуляціїсучасного інституційного аудиту освітніх закладів у просторі та часі.
Репрезентовано системоутворювальну триступеневу структуру інституційного аудиту освітніх закладів, віддзеркалену на рівні об’єкта аудиту, змісту аудиторських процедур, показників якості, внутрішнього аудиту (самооцінки), незалежного зовнішнього оцінювання.
У дослідженні використано системний, комплексний, процесний, аксіологічний, антропологічний, діяльнісний, нормативний, конструктивний підходи. У ході дослідження залучено комплекс методів: аналізу та синтезу, індукції та дедукції, порівняння, системного аналізу. Використання такого широкого методологічного спектру уможливило структурування теоретичного матеріалу досліджуваної проблеми з допомогою елементів наочності, що полегшує сприйняття наявного фактажу.
