АНАЛІЗ РІВНІВ ТРИВОЖНОСТІ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ЖІНОК ЗРІЛОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.15330/fcult.43.3-9Ключові слова:
внутрішньо переміщені особи, зрілий вік, психоемоційний стан, якість життяАнотація
Метою нашого дослідження стало визначення особливостей поведінки і прояву емоцій, рівнів тривожності внутрішньо переміщених жінок зрілого віку. Тому що саме вони, є вкрай вразливими до прояву немотивованої тривожності, емоційної нестабільності в умовах українсько-російської війни. Для досягнення мети дослідження ми використали взаємодоповнюючий комплекс методів: теоретичний аналіз та систематизація наукових досліджень із проблематики психофізичного стану внутрішньо переміщених осіб; соціологічні методи та методи статистичного обрахунку. Досліджено рівні тривожності внутрішньо переміщених жінок зрілого віку, які залишили свої оселі не більше, як три місяці тому. Нами встановлено, що більшість респонденток (54,1 %) мають високий рівень тривожності, 19,8 % учасниць мають рівень тривожності вище середнього. У 16,7 % жінок виявлено середній рівень тривожності; у 6,3 % – нижче середнього, у 3,1 % – низький. Результати вказують на значну кількість опитаних, чий рівень – тривожності середній, вище середньо та високий. Це означає, що варто із особливою увагою поставитися до їхнього психоемоційного здоров'я з метою надання належної психологічної підтримки. Також ми встановили схильність до немотивованої тривожності у цієї категорії населення, їхній темперамент та його вплив на стресостійкість. Згідно з нашими даними, лише 3,1% жінок – стійкі до тривог. Водночас, переважна більшість жінок (71,9%) проявляє деяку схильність до тривожних станів, чверть опитаних (25%) переживає немотивовану тривожність. Такі дані є критично важливими для розуміння того, що є гостра необхідність оперативного забезпечення внутрішньо переміщених жінок зрілого віку психологічною допомогою, спрямованою на підвищення їх психоемоційного стану. Результати нашого дослідження дають підстави для розробки програм з метою поліпшення фізичного та психоемоційного станів цієї категорії населення. У висновках обговорено гостру необхідність звернення уваги на їхній психічний та фізичний стани з акцентом на важливість оздоровчо-рекреаційної рухової активності для зниження рівнів тривожності, протидії схильності до немотивованої тривожності. Аналіз даних вказує на актуальність подальших досліджень та розробки програм для покращення психофізичного стану та загальної якості життя цієї групи населення.
Посилання
Беляк ЮІ, Опришко НО. Обґрунтування нових підходів програмування оздоровчих занять для жінок зрілого віку. Вісник Прикарпатського університету. Фізична культура. 2012;16:58-65.,
Гакман А. В., Дудіцька С. П., Первухіна С. Я. Особливості оздоровчих видів гімнастики для жінок зрілого віку в умовах пандемії COVID-19. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт), (9(140), 28-31. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2021.9(140).07
Загура ФІ, Лесько ОМ, Козіброда ЛВ. Вплив занять за системою пілатеса на психоемоційні стани жінок першого зрілого віку. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2010;8:34-6.,
Кашуба В, Івчатова Т, Хабінець Т. Корекція статури жінок першого зрілого віку з урахуванням просторової організації тіла. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2007:1:54-9.,
Коваленко Н.В., Осуховська О.С., Хаустова О.В. (2021). Аналіз взаємозв’язку якості життя та соціально-демографічних показників внутрішньо переміщених осiб. Sciences of Europe. 2021. №71-1. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/analiz-vzaemozv-yazku-yakosti-zhittya-ta-sotsialno-demografichnih-pokaznikiv-vnutrishno-peremischenih-osib (дата звернення: 26.09.2022);
Коваленко Н.В., Осуховська О.С., Хаустова О.О. Структурований феноменологічний аналіз розладів психіки та поведінки у внутрішньо переміщених осiб: Scientific trends: modern challenges. Volume 1: collective monograph / Compiled by V. Shpak; Chairman of the Editorial Board S. Tabachnikov. Sherman Oaks, California: GS Publishing Ser-vices,2021. 202 р. ISBN 978-1-7364133-2-6
Маслюк А. М. Вплив емоційних станів на розвиток особистості / А. М. Маслюк [Електронний ресурс]. Психологічний часопис: збірник наукових праць / за ред. С.Д. Максименка. № 2 (6). Вип. 6. Київ : Інститут психології імені Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України, 2017. с. 57–69. Режим доступу до ресурсу: http://ua.appsyjournal.com/issue/2-6].
Наконечна АВ. Показники фізичного стану жінок другого зрілого віку, які займаються за системою Дж. Пілатеса. Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві. 2012;3:233-6.,
Опришко Н. Розробка профілактично-оздоровчих програм для жінок другого зрілого віку для підвищення рівня їх рухової функції. Спортивний вісник Придніпров'я. 2011;2:69-71.,
Песоцька Ю. Соціальна реабілітація та соціальна адаптація внутрішньо переміщених осіб. Social work and education, 2022. 9(1). 232-238 https://dtm.iom.int/sites/g/files/tmzbdl1461/files/ reports/IOM_Gen%20Pop%20Report_R14_Displacement_ENG-UKR.pdf
Синиця ТО. Корекція фізичного стану жінок першого зрілого віку засобами оздоровчої аеробіки та ментального фітнесу [автореферат]. Львів, 2019. 23 с.,
Степанова І., Плошинська А., Черевко С. (2022). Особливості психофізичного стану студентів, які постраждали під час проведення антитерористичної операції. Спортивний вісник Придніпров'я. 2022. №. 1. С. 140-150
Томіліна ЮІ. Програмування занять пілатесом з жінками першого зрілого віку [автореферат]. Київ: НУФВСУ; 2017. 24 с.]
Хаустова О.О., Коваленко Н.В. Актуальні проблеми життя і порушення психічного здоров’я внутрішньо переміщених осіб // Архів психіатрії –2015 – Т.21 – 2 (81) – С.42–46
Шишкіна ОМ, Бейгул ОІ, Муллагільдіна АЯ. Позитивні зміни у психоемоційному стані жінок при застосуванні фітнес-аеробіки. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. 2015;129(3):345-8
He Y., Zheng Y., Xu C. et al. Sertraline hydrochloride treatment for patients with stable chronic obstructive pulmonary disease complicated with depression: a randomized controlled trial. Clin. Respir. J. 2016. Vol. 10. P. 318-325. doi:10.1111/ crj.12219
Holmes T.H. The social readjustment rating scale / T.H.Holmes, R.H. Rahe, //. Journal of Psychosomatic Research. – 1967. – Vol. 11. – P. 213-218
Torres-Sanchez I., Cabrera-Martos I., Diaz-Pelegrina A. et al. Phy sical and Functional Impairment During and After Hospitalization in Subjects With Severe COPD Exacerbation. Respir. Care. 2011