АСОЦІАТИВНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ ЯК МЕТОД ВИЯВЛЕННЯ СТРУКТУРИ КОНЦЕПТУ ТА ЕТНОКУЛЬТУРНОЇ СПЕЦИФІКИ (НА ПРИКЛАДІ КОНЦЕПТУ «ВІРА»)

Анотація

Стаття присвячена асоціативному експерименту як об’єктивному методу вербалізації концепту в мовній картині світу. На прикладі концепту «віра» представлена покрокова методика дослідження, матеріалом для якої слугували 3895 асоціативних реакцій, зібраних упродовж кінця 2015 – початку 2016 року. Учасниками якого були 633 українці віком від 10 до 85 років на території Івано-Франківської, Вінницької, Київської та Запорізької областей. Результати інтерпретовано з огляду на вік респондентів, їх стать та дотичність / недотичність до віри за родом діяльності. У статті проаналізовано структуру питальника, який містить як відкриті запитання, так і спрямовану частину, після кожного блоку якої запропоновано позицією «Ваш варіант» для оказіональних імен концепту. Експеримент засвідчив, що вербалізація концепту відбувається не тільки окремими словами, а й ідіоматичними одиницями та реченнями. На основі корпусу реакцій були укладені синонімічні ряди зі стрижневим словом «віра» та антонімічні пари. Інформантам також було запропоновано поєднати слово віра з прикметником, що дозволило виділити ознаки концепту. Поєднання слова віра зі займенником дало змогу простежити суспільну й особистісну природу концепту, а також його місце в концептосфері носія. У спрямованій частині експерименту було запропоновано зарахувати віру до певної сфери, щоби мати змогу визначити місце побутування цього феномену. Зібраний під час дослідження мовний матеріал потребував застосування когнітивної та психолінгвістичної інтерпретації. Асоціативні реакції об’єктивували виділені у процесі наукового пошуку 39 ДКО – значущих рис концепту «віра».