ПОЕТИЧНА ЗБІРКА ЯК ІНТЕРМЕДІАЛЬНИЙ ПРОЕКТ: ДОСВІД ВАСИЛЯ ХМЕЛЮКА

Анотація

У статті розглянуто поетичну збірку Василя Хмелюка «1926, 1928, 1923».
У центрі уваги – питання, пов’язані з дизайном книги, співвідношенням між
словом і зображенням. Оформлення до збірки виконав художник-графік Юрій
Вовк. Відзначено урбаністичні мотиви книжки. Особливу увагу звернуто на
останню частину збірки «1923», у яку увійшли найекстравагантніші твори.
Помітні бурлескні тенденції, що спрямовані на контакт-конфлікт з читачем.
Технології представлення тексту у Хмелюка дуже цікаві й багатозначні. В окремих рядках збірки проявляються властиві футуристам шрифтові пошуки,
увага до графічних еквівалентів тексту, уведення математичних знаків і цифр у
текстову тканину. Поет руйнує традиційний синтаксис і порушує правила
пунктуації. Найоригінальнішим щодо проникнення зображального ряду у словесний може вважатися вірш «Купуйте овочі», в якому автор експериментує із
побудовою і розміщенням рядків, шрифтом, ілюстративним матеріалом. Хмелюк
реагує і на новації дадаїзму («Статичний момент сили», «Рибацька хвала», «Гімні високій валюті»). Окремі вірші можна інтерпретувати у світлі практики сюрреалізму («Моя історія», «Парад»). Несподівана асоціативність, алогічні поєднання візуальних образів, тотальна іронія – ознаки сюрреалістичних експериментів поета. Усі авторські прийоми працюють на ефект приголомшеності та
епатаж читача. Юрій Вовк підхоплює ініціативи поета, його ілюстрації є
адекватними до поетики циклів. Підсумовано, що засоби візуального вираження в
цій книзі, виготовленій за допомогою гектографа, вказують на причетність
автора до футуризму. Помітні у творчій практиці Хмелюка дадаїстські та
сюрреалістичні експерименти.