ЛОГОЕПІСТЕМА ГЛУПОТА: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ ВИМІР
DOI:
https://doi.org/10.15330/ukrst.18.12-22Ключові слова:
логоепістемаАнотація
У статті розглянуто логоепістемічні чинники поняттєво-смислового
виміру концептосфери глупота. З лінгвокогнітивних позицій окреслений набір
словесного вираження значень ‘дурний’, ‘дурень’, ‘дурниця’. Представлена амплітуда коливань у характеристиці осіб із розумовою недолугістю. Визначено, що
суб'єкт і об'єкти критики нерозумних дій і вчинків у процесах спілкування набувають неоднозначних позитивних і негативних оцінок.