РОЛЬ МІФУ В ПРОЦЕСІ САМОПРОЕКТУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ

Анотація

Статтю присвячено аналізу ролі і значення міфу в процесі самопроектування особистості у межах постнекласичної методології. Самопроектування розглядається як сукупність соціально-психологічних практик конструювання і відтворення особистістю власних ідентичностей, які базуються на присвоєнні суб’єктом заданих культурою і суспільством стратегій і норм самоорганізації.

В основі авторської концепції лежить теза про те, що в процесі самопроектування умовою генерації нових смислів виступають як узагальнення емпіричного індивідуального досвіду особистості, так і засвоєні ззовні «готові» соціокультурні концепти, що мають міфологічну природу.

Показано, що місце міфу в процесі самопроектування визначається його основними психологічними функціями, що дозволяють у суб’єктивному просторі життя особистості створювати й утримувати цілісність картини світу, задавати ідеали і зразки поведінки, «переривати» причинно-наслідкову зумовленість життєвих подій, «знімати» проблему мотивації й пошуку смислу. Підкреслюється, що самоцінність міфу виступає важливим чинником проектування, у свою чергу, забезпечуючи самоцінність самого проекту. У процесі самопроектування міф завдяки первинній символізації життєвого простору, що розширюється, стає основою створення нового смислового універсуму особистості. Самопроектування первісно «запускається» спрямованістю мрії як прообразу мети (на минуле й/або майбутнє) в інтенціональних особистісних переживаннях. Спрямованість мрії на минуле зумовлено гносеологічною «перевагою» міфу, що полягає в цілісності картини світу, яку він породжує (І. В. Мелік-Гайказян); спрямованість на майбутнє – актуалізує його кенотипічну складову (М. Н. Епштейн). Визначається, що міфологічні ресурси самопроектування базуються на здатності людини пізнавати світ за допомогою символічних форм.

The article analyzes the role and importance of myth in the process of personality’s self-design within post-non-classical methodology. Self-design is considered as a set of social and psychological practices in constructing and reproduction of personality’s own identities, based on subject’s assignment of strategies and self-organization rules given by culture and society. Basis of the author's concept is the thesis that condition of new meanings generation in the process of self-design is generalizations of empirical individual experience of a personality as well as internalized "completed" sociocultural concepts of mythological nature. The author shows that the place of myth in the process of self-design is determined by its basic psychological functions, which allow to create and maintain the integrity of the world’s picture in the subjective space of personality’s life, set ideals and patterns of behavior, "interrupt" causality’s dependence of life events, "remove" the problem of motivation and search for a meaning. It is emphasized that the intrinsic value of myth is an important factor of design, providing the project itself with its intrinsic value. Through primary symbolization of expanding living space myth in the process of self-design becomes a basis for creating of a new semantic universe of personality. Initially self-design is "launched" by directing a dream as goal’s prototype (to the past and / or to the future) in intentional personal experiences. Directing of a dream to the past is caused by epistemological "advantage" of a myth, that is in an integrity of world’s picture, which it generates (I.V. Melik-Haykazyan); directing to the future actualizes its kenotypical component (M.N. Epstein). The author determines that mythological resources of self-design are based on a human ability to perceive the world through symbolic forms.