Я.Дашкевич та І.Калинець: парадигма духовного діалогу як архетип формування аксіологічних засад культурологічної компетентності сучасних студентів

Анотація

Дослідження пов’язане із пошуком інноваційних педагогічних засобів системного формування аксіологічних засад у парадигмі становлення особистості сучасного студента як важливий компонент культурологічної компетентності. У статті подано наукове обґрунтування вивчення дискурсу творчого діалогу Ірини Калинець та Ярослава Дашкевича та їх роль у формуванні загальнокультурної компетентності як парадигми професійного становлення сучасного фахівця. Досліджуються особливості шляхів впровадження культурологічної підготовки у навчально-виховний процес закладів вищої освіти. Частково обгрунтовано варіативні технології забезпечення основ культурологічної підготовки майбутніх професіоналів-фахівців.
На прикладі вивчення творчого діалогу Ірини Калинець та Ярослава Дашкевича розглядається проблема аксіологічної складової у системі професійної освіти студентів. Досліджуються концептуальні аксіологічні засади творчого діалогу Ірини Калинець та Ярослава Дашкевича на новітньому рівні розвитку інноваційних педагогічних засад, що дозволяє по-новому осмислити проблему співвіднесення розвитку людської індивідуальності і світу. Розглядається роль аксіологічних засад, які сприяють формуванню якісно нового фахівця; становленню взаєморозуміння між людськими індивідуальностями.
Досліджується стратегія виховання молоді в дусі збереження, примноження культурологічного спадку, пізнання й усвідомлення й залучення до загальнолюдських цінностей, що вимагає від педагогів високого рівня ерудиції, загальної культури, здатності до самоосвіти, самовиховання та педагогічного хисту, фахової компетентності осо-бистості, яка є носієм і транслятором вартостей духовної культури. Дані концептуальні принципи дозволяють витворювати відповідний навчально-виховний культурологічний феномен сучасної освіти. Досліджуються аксіологічні засади культурології як фактор забезпечення соціальної стійкості системи відносин людини і суспільства, людини й інших людей, що ефективно впливає на формування свідомості, самосвідомості, соціально-професійних якостей особистості.